3-я книга ЦарствГлава 17 |
|
1 |
|
2 И было к нему слово Господа, и сказано: |
|
3 Поди отсюда прямо на восток, и скройся у потока Керифа, который находится подле Иордана. |
|
4 Из этого потока ты будешь пить; а кормить тебя Я велю там воронам. |
|
5 Он пошел и сделал по слову Господа. Пошел и стал жить у потока Керифа, который подле Иордана. |
|
6 Вороны приносили ему хлеб и мясо поутру, также и повечеру хлеб и мясо, а пил он из потока. |
|
7 |
|
8 И было к нему слово Господа, и сказано: |
|
9 Встань, пойди в Сарепту Сидонскую и живи там: Я приказал кормить тебя там одной вдовице. |
|
10 Он встал и пошел в Сарепту, и когда пришел к городским воротам, и вот тут одна вдовица сбирает дрова. Он подозвал ее и сказал: дай мне из сосуда немного воды напиться. |
|
11 Она пошла, чтобы подать воды, а он кликнул ее и сказал: возьми в руки свои и кусок хлеба для меня. |
|
12 Она сказала: жив Господь, Бог твой! у меня нет ни опреснока, а только горсть муки в кадке и немного масла в кувшине; и вот я взяла полена два дров, и пойду, приготовлю это для себя и для сына моего, съедим это, и умрем. |
|
13 И сказал ей Илия: не бойся, пойди сделай, что ты сказала; но прежде из этого сделай небольшой опреснок для меня, и принеси мне; а для себя и для своего сына сделаешь после. |
|
14 Ибо так говорит Господь, Бог Израилев: мука в кадке не истощится, и масло в кувшине не убудет, до того дня, когда Господь пошлет дождь на землю. |
|
15 Она пошла и сделала так, как сказал Илия, и кормилась она, и он, и дом ее несколько дней. |
|
16 Мука в кадке не истощалась, и масло в кувшине не убывало, по слову Господа, которое он сказал чрез Илию. |
|
17 |
|
18 И сказала она Илии: что тебе до меня, человек Божий? ты пришел ко мне напомнить мои грехи, и умертвить моего сына. |
|
19 Он сказал ей: подай мне сына твоего. И взял его из объятий ее, и понес его в горницу, где он жил, и положил его на свою постель. |
|
20 И возвал к Господу и сказал: Господь, Боже мой! неужели Ты и вдове, у которой я живу, сделаешь зло, умертвив сына ее? |
|
21 И потом три раза налег на отрока, и взывал к Господу, и сказал: Господь, Боже мой! возврати душу отрока сего в него. |
|
22 И услышал Господь глас Илии, и возвратилась душа отрока сего в него, и он ожил. |
|
23 И взял Илия отрока, и отвел его из горницы домой, и отдал его матери его, и сказал Илия: видишь, сын твой жив. |
|
24 И сказала та женщина Илии: теперь-то я узнала, что ты человек Божий, и что слово Господа в устах твоих есть истина. |
1-а царiвРозділ 17 |
|
1 |
|
2 І було до нього слово Господнє, говорячи: |
|
3 „Іди звідси, й обе́рнешся собі на схід, і сховаєшся при пото́ці Керіті, що навпроти Йорда́ну. |
|
4 І станеться, — будеш ти пити з пото́ку, а кру́кам наказав Я годувати тебе там“. |
|
5 І він пішов, і зробив за Господнім словом: і пішов, й осівся при потоці Кері́ті, що навпроти Йорда́ну. |
|
6 А кру́ки прино́сили йому хліба та м'яса вранці, і хліба та м'яса вве́чорі, а з пото́ку він пив. |
|
7 І сталося на кінці днів, і ви́сох поті́к, бо в краю́ не було дощу́. |
|
8 І було Господнє слово до нього, говорячи: |
|
9 „Устань, іди до Саре́пти сидо́нської, й осядеш там. Ось наказав Я там одній вдові, щоб годувала тебе“. |
|
10 І він устав та й пішов до Саре́пти. І прибу́в він до входу міста, аж ось там збирає дро́ва одна вдова. І він кликнув до неї й сказав: Візьми мені трохи води до посу́дини, й я нап'ю́ся“. |
|
11 І пішла вона взяти. А він кликнув до неї й сказав: „Візьми мені й шматок хліба в свою руку!“ |
|
12 А та відказала: „Як живий Господь, Бог твій, — не маю я калача́, а тільки повну при́горщу бо́рощна в дзбанку́ та трохи олії в горня́ті. А оце я назбираю дві полінці дров, і піду́, і пригото́влю це собі та синові своєму. І з'їмо́ ми, — та й помремо́“... |
|
13 І сказав до неї Ілля: „Не бійся! Піди, зроби за своїм словом. Тільки споча́тку зроби мені з того малого калача́, і ви́несеш мені, а для себе та для сина свого зробиш по́тім. |
|
14 Бо так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Дзба́нок муки́ не скінчи́ться, і не забра́кне в горня́ті олії аж до дня, як Господь дасть дощу на пове́рхню землі“. |
|
15 І пішла вона, і зробила за словом Іллі, і їла вона й він та її дім довгі дні, — |
|
16 „дзба́нок муки не скінчи́вся, і не забра́кло в горня́ті олїї“, за словом Господа, що говорив через Іллю́. |
|
17 І сталося по тих приго́дах, — заслаб був син тієї жінки, господині того дому. І була його хвороба дуже тяжка́, аж духу не позосталося в ньому. |
|
18 І сказала вона до Іллі: „Що́ тобі до мене, чоловіче Божий? Прийшов ти до мене, щоб згадувати мій гріх та щоб убити мого сина!“ |
|
19 І сказав він до неї: „Дай мені сина свого́!“ І він узяв його з лоня її, і виніс його в го́рницю, де він сидів, і поклав його на своєму ліжку. |
|
20 І кли́кнув він до Господа й сказав: „Господи, Боже мій, чи й цій удові́, що я в неї ме́шкаю, учиниш зло, щоб убити її сина?“ |
|
21 І витягся він тричі над дитиною, і кли́кав до Господа та казав: „Господи, Боже мій, нехай ве́рнеться душа цієї дитини в неї!“ |
|
22 І вислухав Господь голоса Іллі, і верну́лася душа дитини в неї, — і вона ожила́... |
|
23 І взяв Ілля дити́ну, і зніс її з го́рниці додо́лу, і віддав її матері її. І сказав Ілля: „Дивися, — твій син живий!“ |
|
24 І сказала та жінка до Іллі: „Тепер то я знаю, що ти Божий чоловік, а Господнє слово в устах твоїх — правда!“ |
3-я книга ЦарствГлава 17 |
1-а царiвРозділ 17 |
|
1 |
1 |
|
2 И было к нему слово Господа, и сказано: |
2 І було до нього слово Господнє, говорячи: |
|
3 Поди отсюда прямо на восток, и скройся у потока Керифа, который находится подле Иордана. |
3 „Іди звідси, й обе́рнешся собі на схід, і сховаєшся при пото́ці Керіті, що навпроти Йорда́ну. |
|
4 Из этого потока ты будешь пить; а кормить тебя Я велю там воронам. |
4 І станеться, — будеш ти пити з пото́ку, а кру́кам наказав Я годувати тебе там“. |
|
5 Он пошел и сделал по слову Господа. Пошел и стал жить у потока Керифа, который подле Иордана. |
5 І він пішов, і зробив за Господнім словом: і пішов, й осівся при потоці Кері́ті, що навпроти Йорда́ну. |
|
6 Вороны приносили ему хлеб и мясо поутру, также и повечеру хлеб и мясо, а пил он из потока. |
6 А кру́ки прино́сили йому хліба та м'яса вранці, і хліба та м'яса вве́чорі, а з пото́ку він пив. |
|
7 |
7 І сталося на кінці днів, і ви́сох поті́к, бо в краю́ не було дощу́. |
|
8 И было к нему слово Господа, и сказано: |
8 І було Господнє слово до нього, говорячи: |
|
9 Встань, пойди в Сарепту Сидонскую и живи там: Я приказал кормить тебя там одной вдовице. |
9 „Устань, іди до Саре́пти сидо́нської, й осядеш там. Ось наказав Я там одній вдові, щоб годувала тебе“. |
|
10 Он встал и пошел в Сарепту, и когда пришел к городским воротам, и вот тут одна вдовица сбирает дрова. Он подозвал ее и сказал: дай мне из сосуда немного воды напиться. |
10 І він устав та й пішов до Саре́пти. І прибу́в він до входу міста, аж ось там збирає дро́ва одна вдова. І він кликнув до неї й сказав: Візьми мені трохи води до посу́дини, й я нап'ю́ся“. |
|
11 Она пошла, чтобы подать воды, а он кликнул ее и сказал: возьми в руки свои и кусок хлеба для меня. |
11 І пішла вона взяти. А він кликнув до неї й сказав: „Візьми мені й шматок хліба в свою руку!“ |
|
12 Она сказала: жив Господь, Бог твой! у меня нет ни опреснока, а только горсть муки в кадке и немного масла в кувшине; и вот я взяла полена два дров, и пойду, приготовлю это для себя и для сына моего, съедим это, и умрем. |
12 А та відказала: „Як живий Господь, Бог твій, — не маю я калача́, а тільки повну при́горщу бо́рощна в дзбанку́ та трохи олії в горня́ті. А оце я назбираю дві полінці дров, і піду́, і пригото́влю це собі та синові своєму. І з'їмо́ ми, — та й помремо́“... |
|
13 И сказал ей Илия: не бойся, пойди сделай, что ты сказала; но прежде из этого сделай небольшой опреснок для меня, и принеси мне; а для себя и для своего сына сделаешь после. |
13 І сказав до неї Ілля: „Не бійся! Піди, зроби за своїм словом. Тільки споча́тку зроби мені з того малого калача́, і ви́несеш мені, а для себе та для сина свого зробиш по́тім. |
|
14 Ибо так говорит Господь, Бог Израилев: мука в кадке не истощится, и масло в кувшине не убудет, до того дня, когда Господь пошлет дождь на землю. |
14 Бо так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Дзба́нок муки́ не скінчи́ться, і не забра́кне в горня́ті олії аж до дня, як Господь дасть дощу на пове́рхню землі“. |
|
15 Она пошла и сделала так, как сказал Илия, и кормилась она, и он, и дом ее несколько дней. |
15 І пішла вона, і зробила за словом Іллі, і їла вона й він та її дім довгі дні, — |
|
16 Мука в кадке не истощалась, и масло в кувшине не убывало, по слову Господа, которое он сказал чрез Илию. |
16 „дзба́нок муки не скінчи́вся, і не забра́кло в горня́ті олїї“, за словом Господа, що говорив через Іллю́. |
|
17 |
17 І сталося по тих приго́дах, — заслаб був син тієї жінки, господині того дому. І була його хвороба дуже тяжка́, аж духу не позосталося в ньому. |
|
18 И сказала она Илии: что тебе до меня, человек Божий? ты пришел ко мне напомнить мои грехи, и умертвить моего сына. |
18 І сказала вона до Іллі: „Що́ тобі до мене, чоловіче Божий? Прийшов ти до мене, щоб згадувати мій гріх та щоб убити мого сина!“ |
|
19 Он сказал ей: подай мне сына твоего. И взял его из объятий ее, и понес его в горницу, где он жил, и положил его на свою постель. |
19 І сказав він до неї: „Дай мені сина свого́!“ І він узяв його з лоня її, і виніс його в го́рницю, де він сидів, і поклав його на своєму ліжку. |
|
20 И возвал к Господу и сказал: Господь, Боже мой! неужели Ты и вдове, у которой я живу, сделаешь зло, умертвив сына ее? |
20 І кли́кнув він до Господа й сказав: „Господи, Боже мій, чи й цій удові́, що я в неї ме́шкаю, учиниш зло, щоб убити її сина?“ |
|
21 И потом три раза налег на отрока, и взывал к Господу, и сказал: Господь, Боже мой! возврати душу отрока сего в него. |
21 І витягся він тричі над дитиною, і кли́кав до Господа та казав: „Господи, Боже мій, нехай ве́рнеться душа цієї дитини в неї!“ |
|
22 И услышал Господь глас Илии, и возвратилась душа отрока сего в него, и он ожил. |
22 І вислухав Господь голоса Іллі, і верну́лася душа дитини в неї, — і вона ожила́... |
|
23 И взял Илия отрока, и отвел его из горницы домой, и отдал его матери его, и сказал Илия: видишь, сын твой жив. |
23 І взяв Ілля дити́ну, і зніс її з го́рниці додо́лу, і віддав її матері її. І сказав Ілля: „Дивися, — твій син живий!“ |
|
24 И сказала та женщина Илии: теперь-то я узнала, что ты человек Божий, и что слово Господа в устах твоих есть истина. |
24 І сказала та жінка до Іллі: „Тепер то я знаю, що ти Божий чоловік, а Господнє слово в устах твоїх — правда!“ |